Підстави примусової ліквідації юросіб, що не пов’язані з банкрутством (Частина І)
Підстави примусової ліквілації юридичних осіб є такі:
Недійсність державної реєстрації юрособи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК України, а також із ч. 2 ст. 38 Закону, юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації цієї юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які неможливо усунути.
Вимога про ліквідацію юрособи на зазначених підставах може бути пред’явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
Такими порушеннями зазвичай є ті, що пов’язані з недійсністю установчих документів підприємства – статуту чи засновницького договору. Причинами цього можуть бути вчинені при оформленні установчих документів порушення чинного законодавства, які позбавляють їх юридичної сили, невідповідність фактичним обставинам зазначених в установчих документах відомостей щодо виду юридичної особи, мети її створення тощо.
Однак при цьому слід звернути увагу, що визнавати установчі документи недійсними можна лише тоді, коли усунути їх невідповідність законодавству без ліквідації самого підприємства неможливо.
Систематичне та грубе порушення законодавства.
Припиняється юридична особа на підставі рішення суду й у разі систематичного чи грубого порушення нею законодавства (ч. 4 ст. 19 ЗУ «Про господарські товариства»).
До таких порушень ч. 2 ст. 38 Закону відносить провадження юридичною особою діяльності, що суперечить її установчим документам, або такої, що заборонена законом, а також неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону.
У зазначених випадках підприємство ліквідується на підставі рішення господарського суду за поданням органів, що контролюють діяльність товариства.
Вирішуючи питання про примусову ліквідацію підприємства через систематичне чи грубе порушення ним чинного законодавства, доцільно звернути увагу, що згідно з п. 16 роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із створенням, реорганізацією та ліквідацією підприємств» від 12 вересня 1996 р. № 02-5/334 (зі змінами та доповненнями, внесеними у 2003 р. ВГСУ) такими, що систематично порушують законодавство, слід вважати ті підприємства, які раніше двічі допускали порушення законодавства і вчинили його знову (незалежно від того, чи притягалися вони до відповідальності за попередні порушення).
Як виняток, з урахуванням конкретних обставин, пов’язаних із характером вчиненого порушення законодавства, причин його здійснення, тривалості у часі та наслідків систематичним може бути визнане і повторне порушення законодавства.